" Многії літа"

В Соколівській сільській громаді продовжується традиція вітань ювілярів. Сільський голова Кальянова Н. В. та голова ветеранської організації Надкернична Н. І. привітали ювілярів:
Якобнюк Марія Карпівна -2.01. виповнилось 65 років.Працювала у рідному колгоспі на буряковій ланці.

Андрощук Ганна Іванівна - 7.01.  виповнилось 80 років. Працювала у колгоспі дояркою.
















Гребенюк Людмила Володимирівна - 10. 01.-виповнилось 65 років.Працювала обліковцем на тваринницькій фермі у колгоспі ім. Петровського.

Кривіцька Марія Калениківна - 12. 01. виповнилось 80 років. Працювала різноробочою у колгоспі.












Загниборода Дмитро  Петрович - 15. 01. виповнилось 65 років. Працював агрономом по кормах, був секретарем парторганізації.












Ксенченко Мотря Василівна - 24.01.  виповнилося  65 років. Працювала бухгалтером по тваринництву у колгоспі ім. Петровського.

Нехай душа у вас ніколи не старіє,
На білій скатертині будуть хліб і сіль,
Своїм теплом вас завжди сонце гріє
Слова подяки линуть звідусіль.
В житті нехай все буде, що потрібно,
Без чого не складається життя,
Любов, здоров’я, щастя, дружба
Та вічна нестаріюча душа.
Смійтеся більше і менше сумуйте,
Щораз багатійте, ще краще ґаздуйте,
Хай думи ніколи спочинку не знають,
Хай легко, мов крила, внучат пригортають,
Хай серце ще довго тріпоче у грудях,
Живіть до ста років на поміч всім людям
Здоров’я міцного вам зичимо щиро
Ласки від Бога, від людей добра
На многії і щасливії літа.

" Пам'ятай про Крути"

 

Як сніги покриють землю

Рядном білим, не забудь

Спом’янути тую славу,

Що лишилась нам з-під Крут... 

 29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихала, пробудила всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь України...   Цієї станції немає на картах України. Загубилась вона серед дрімучих борів на північний схід від України.

Загинув увесь студентський курінь. Загинули юнаки славною смертю, смертю героїв, віддавши своє молоде життя за Україну, показавши,що воля українського народу за визволення є твердою і непереможною. Вони стримали, хоч і ненадовго, захоплення ворогом Києва.

В сільській бібліотеці оформлено перегляд літератури"Пам'ятай про Крути"

«Трагедія Голокосту»

Їм — неоплаканим і невідспіваним...
їм — похованим без Труни й молитви,
позбавленим могили й шани — присвячується
цей мітинг-реквієм
Пом'янімо мільйоннії жертви.
У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, згідно якої 27 січня увесь світ відзначає Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аусшвітц-Біркенау в Освенцімі.
27 січня1945 року було звільнено від фашистів найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим, розташований в70 кілометрах від Кракова. Всього фашистськихтаборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв,мільйони людей інших національностей.
27 січня1945 року було звільнено від фашистів найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим, розташований в70 кілометрах від Кракова. Всього фашистськихтаборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв,мільйони людей інших
Голокост — найбільш розповсюджений термін, який позначає політику переслідування і знищення людей єврейської національності нацистським режимом. Самі євреї для позначення політики німецьких нацистів по планомірному знищенню єврейського етносу вживають термін на івриті шоа.
В сільській бібліотеці оформлено перегляд літератури"27січня- Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту", в сільській школі пройшли години інформації.

«День Соборності та Свободи України»

Людської пам’яті свіча хай запалає,
Коли життя знов набирає силу.
В ім’я народу хай вона палає
За муки, за життя і за могили
Хай вдячна пам’ять наша звеличає...
22 сiчня день Соборностi Украни. Майже 100 рокiв тому це слово було вписане в iсторiю українського народу, але святковим днем українського календаря воно стало тiльки вiд недавна. Лише за умов державотворчих процесiв в Українi цей день набув своєї чинностi. Так трапилось, що на протязi багатьох столiть iсторичного розвитку Україна не мала власної державностi i єдиної територiї.
 В сільській бібліотеці оформлено перегляд літератури""День Соборності та Свободи України", а в
Соколівській сільській школі пройшов виховний  захід"Ми -діти України".Мета: виховання нацiональної свiдомостi  i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.В сільській бібліотеці оформлено перегляд літератури""День Соборності та Свободи України".

" День обіймів"

21 січня - міжнародний день обіймів.
Прості і дружні обійми, позбавлені всякої двозначності здатні підбадьорити і підтримати, сприяти гарному настрою і внести якийсь спокій у буденну суєту, яка наповнена не тільки нескінченними турботами, але і всілякими тривогами. Це своєрідний спосіб психологічної підтримки, який визнан навіть в строгому науковому середовищі. Користь від таких доброзичливих жестів інколи буває досить істотна.
У цей чудовий День ми шлемо свої обійми всім, хто нам дорогий, всім кого ми не знаємо, але хотіли б підтримати. Вітаємо всіх з Міжнародним днем обіймів, днем відкритої безкорисливої підтримки, днем небайдужих людей! Учні 1 класу Соколівської ЗШ I-II ст.

«Я син свого народу»

Моє життя — розтрощене корито,
І світ для мене — каторга і кліть...
Та краще в тридцять повністю згоріти,
Ніж до півсотні помаленьку тліть.
«Я син свого народу» - ці слова Василя Симоненка ми вибрали для назви літературного перегляду, який проводимо сьогодні в бібліотечній вітальні і присвячуємо його 80-літтю від дня народження Василя Симоненка – письменника, журналіста, вірного сина України.
Легко та просто називати себе сином народу, важко й далеко не кожному випадає щастя бути достойним цього високого імені. Легко й просто говорити про свою любов до України, важко й не кожному вдається справді її любити. Симоненкова дорога важка, трагічна й коротка, але славна і склалася так, що й зараз, коли вже немає серед нас Василя Симоненка, далеко не всі знають кого ми втратили. «Любити все прекрасне і земне, говорити правду…». Так, роздумуючи про громадське покликання письменника, стверджував Василь Симоненко. І справді, його чесне і щире слово несло людям правду про людину та світ, тому й тривожить душу, вчить любові до рідної землі й поваги до її історії, а ще людської гідності, порядності й відповідальності за все, що відбувається довкола. Життєва, творча доля Василя Симоненка заслуговує на возвеличення. Також у бібліотеці пройшов відеоперегляд про житя і творчість поета«Василь Симоненко – Я на світі такий один»

" Многії літа"

В Соколівській сільській громаді продовжується традиція вітань ювілярів. Сільський голова Кальянова Н. В.  та колеги по роботі привітали ювіляра:
Іщук Стефанію Броніславівну- 05.01. виповнилося 60 років. Працювала в колгоспі довгий час свинаркою, потім техпрацівником у Соколівській сільській раді.
Нехай душа у вас ніколи не старіє,
На білій скатертині будуть хліб і сіль,
Своїм теплом вас завжди сонце гріє
Слова подяки линуть звідусіль.
В житті нехай все буде, що потрібно,
Без чого не складається життя,
Любов, здоров’я, щастя, дружба
Та вічна нестаріюча душа.
Смійтеся більше і менше сумуйте,
Щораз багатійте, ще краще ґаздуйте,
Хай думи ніколи спочинку не знають,
Хай легко, мов крила, внучат пригортають,
Хай серце ще довго тріпоче у грудях,
Живіть до ста років на поміч всім людям
Здоров’я міцного вам зичимо щиро
Ласки від Бога, від людей добра
На многії і щасливії літа.