" Відлуння нашої пам'яті"

„За цвіт життя завдячує народ полеглим і посивілим солдатам”.

22 червня в Україні відзначається як День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни, «…з метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності"

Минають роки, відлітають у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах:
„Ніхто не забутий, ніщо не забуто”.

Пам'ять  нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про іхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури. Багато, як українських, так і митців слова всього світу присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко, Олександр Довженко, Володимир Сюсюра, Павло Тичина, Олесь Гончар, Ліна Костенко та багато інших.В сільській бібліотеці оформлено перегляд літератури"Вічна слава солдату-герою...", для учнів старших класів віртуальна подорож"Тих днів нестерти з пам'яті людської"

Біля обеліска пройшла година пам'яті загиблим.