
В Соколівській громаді свято - випускний бал.
Цей день у червні й справді особливий,
Веселе літо всіх вітає залюбки.
І учні всі сумні, але щасливі…
Увага всім! Ідуть випускники
Відзвучали останні оплески, останні акорди музики... Зараз спорожніє зал, згасне світло й опуститься завіса. Так буває в театрі, у житті все інакше. Театр життя ніколи не кінчається. Завтра ви почнете писати нову п'єсу. У вас є вибір - кого відіграти і як відіграти. Тільки від вас залежить, ким ви станете. Але ваші батьки й учителі вірять у вас і сподіваються на те, що ви станете хорошими людьми.
Візьміться за руки, тому що так легше, тому що друг завжди допоможе, тому що в житті немає простих ролей, але будь-яку роль у будь-якій п'єсі будь то комедія, драма - треба відіграти чесно й талановито, не перегравати й не фальшивити. Візьміться за руки і запам'ятайте тепло рук ваших однокласників, які не раз виручали вас у важку хвилину.
Візьміться за руки і запам’ятайте тепло батьківських і материнських рук, які дарували вам ніжність і ласку!
Візьміться за руки і запам’ятайте тепло учительських сердець, які подарували вам знання і вміння дорожити ними! Адже вже завтра поруч із вами будуть інші люди. Нехай це будуть гарні люди.
Отже, у своєму дев’ятирічному шкільному романі ви поставили останню крапку. У добрий шлях! Удачі вам на цьому шляху!
Нехай вам небо безхмарно сміється,
Нехай вам все в житті удається
Бажаємо щастя на кожній стежині,
Вірних друзів завжди на путі
І хай усе, що потрібно людині
Супутником буде у вашім житті.
