«З неба та сонця наш прапор ясний»

28 січня - день затвердження Державного Прапора України. З нагоди цієї дати в  бібліотеці оформлено тематичну виставку «З неба та сонця наш прапор ясний». Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького вироблялися з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносився хрест, зорі, зброя, постаті святих. Так, упродовж історичного розвитку жовто-блакитний прапор був символом боротьби за національні й соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним Прапором України. Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі.

«Пам’ятай про Крути»

 Крути, 29 січня 1918 року… Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії та безпечності. До цієї сумної, але славетної сторінки нашого літопису  в бібліотеці презентовано книжкову виставку-реквієм «Пам’ятай про Крути» Цей день назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни.Бій під Крутами був епізодом збройного конфлікту між УНР та радянською Росією. Він відбувся 29 січня 1918 р. біля залізничної станції Крути, між Бахмачем і Ніжином під час наступу на Київ більшовицьких військ. Саме сила національної ідеї покликала молодь і студентство стати на захист рідної країни. Подвиг і самопожертва цих юнаків – дороговказ всім наступним поколінням.

«Голокост – біль втрачених поколінь»

 27 січня весь світ вшановує пам`ять загиблих в роки Голокосту – жахливої трагедії, жертвами якої стали близько шести мільйонів євреїв. В Україні було розстріляно понад півтора мільйона людей, але й до сьогодні дослідники не мають точних даних щодо справжньої кількості знищених нацистами євреїв та ромів. Голокост – це організоване та планомірне знищення єврейського населення нацистами та їхніми союзниками в роки Другої світової війни. З нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в бібліотеці презентовано  книжкову виставку – спогад  «Голокост –  біль втрачених поколінь»,пройшов перегляд документального фільму "Бабин Яр".

 

«Павло Чубинський – творець державного гімну»

 27 січня 2024 року виповнюється 185 років від дня народження видатного вченого-етнографа, фольклориста, правознавця, журналіста, громадського і просвітницького діяча, поета, автора тексту Державного Гімну України Павла Платоновича Чубинського. Він жив і працював у надзвичайно складних умовах переслідування царським урядом української культури і за своє недовге життя встиг зробити стільки, що, за висловом етнографа Федора Вовка, його заслуг вистачило б і на декількох професіональних учених. Один лише вірш «Ще не вмерла Україна» зробив, його ім’я безсмертнім навіки. З нагоди цієї пам’ятної дати в бібліотеці розгорнута ілюстративна виставка - портрет «Павло Чубинський – творець державного гімну».

" З Днем Соборності України"

Україно, Соборна держава,

Сонценосна колиска моя

Ще не вмерла й не вмре твоя слава

Завойована в чесних боях!

День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель. Сьогодні ми віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Україна – це твоя Батьківщина. Усі ми громадяни незалежної України, бо живем на цій землі, знаємо свою співучу українську мову.

«Одна єдина Соборна Україна»

  В  бібліотеці презентовано книжкову виставку  «Одна єдина Соборна Україна». До уваги користувачів пропонується добірка різноманітної літератури, яка стосується даної тематики.Свято Соборності – день єднання українських земель та утвердження їх неподільності набуває особливого значення та звучання сьогодні, коли територіальну цілісність держави доводиться відстоювати зі зброєю в руках.

«Пам’ятаємо кіборгів безсмертних»

16 січня день пам’яті “Кіборгів”, Україна вшановує захисників Донецького аеропорту. Ця героїчна оборона, яка стала символом незламності та мужності українських військових, тривала 242 дні, "Кіборги вистояли, не витримав бетон", - фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.З нагоди цієї дати у бібліотеці презентовано книжкову виставку «Пам’ятаємо кіборгів безсмертних» перегляд художнього фільму "Кіборги" режисера Ахмета Сеїтаблаєва.

"Життя як кіно,кіно як життя»

 До 100- річчя від дня народження Сергія Параджанова (1924-1990)-українського і вірменського кінорежисера в бібліотеці пройшла виставка портрет "Життя як кіно,кіно,як життя» Параджанов Сергій Йосипович (9 січня 1924 — 20 липня 1990) вірменин грузинського походження, творець візитної картки українського «поетичного кіно» – картини «Тіні забутих предків» (1964), яка отримала 39 міжнародних нагород і 24 гран-прі на кінофестивалях (у Мар-дель-Платі, Римі, Салоніках та ін.) Параджанова називали «генієм» та «маестро»,вн був і режисером, і сценаристом, актором, художником, скульптором, і композитором, костюмером, гримером, хореографом. За своїх вчителів Параджанов вважав Олександра Довженка та Андрія Тарковського. Великий вплив Параджанов здійснив на Федеріко Фелліні.

«Василь Стус – поет трагічної долі»

 «День народження Василя Стуса» – під такою назвою в бібліотеці оформлено  книжкову виставку до 86-річчя від дня народження Василя Стуса, українського поета, перекладача, мислителя і дисидента, який став уособленням незламності українського духу. Василь Стус народився в неспокійний і несвятковий Святвечір у хаті, що притулилася обабіч стрімкого, притрушеного снігом провулочка. Він був четвертою дитиною в родині, яку фатальні зміни гнали з рідної Вінниччини.Тяжкою була дорога долі поета, але духовний подвиг Василя Стуса не пропав марно. Доказ тому – постійне зростання інтересу до його особи і творчості. Поет і громадянин – це не дві іпостасі Стуса. Це цілісна особистість не лише національного, а вселюдського масштабу, у чому переконуєшся, читаючи його поезію, прозу, листи, свідчення людей різних національностей і різного світогляду.

 

«Життя – це поезія,а поезія –життя»

 В бібліотеці презентовано книжкову виставку«Життя – це поезія,а поезія –життя» до75 –річчя з  дня народження нашого земляка,поета,пісняра,патріота,головного  редактора  журналу «Дніпро» Миколи  Лукова. Творчість поета відзначена Міжнародною літературною премією імені Г. Сковороди та премією імені   М. Островського. Окремі вірші покладені на музику і стали піснями. У світ вийшли такі збірки поета: «Ріка», «Весняні дощі», «Отча земля», «Кущ осінньої калини», «Політ», «Росте черешня в мами на городі», «У храмі любові», «Не повертайся на круги своя», «Моя Україна» та інші.

“Степан Руданський – український поет,лікар”

 До 190 річниці від дня народження Степана Руданського в  бібліотеці оформлена виставка портрет “Степан Руданський – український поет,лікар”. Степан Васильович Руданський (1834-1873) –  український поет, перекладач, фольклорист, професійний лікар. Творчість поета, представлена у прижиттєвих публікаціях ледве двома десятками віршованих творів і фрагментів, пізніше стає об’єктом зацікавлення діячів української культури. До літературної спадщини Руданського, основна й найцінніша частина якої була надрукована лише після його смерті, належать переклади («Слово о полку Ігоревім», уривки з «Краледворського рукопису», Верґілієва «Енеїда», перший повний в українській літературі переклад Гомерової «Іліада» та ін.) і збірники народних пісень з власних записів. З іменем Руданського пов’язане завершення формування в українській поезії віршованої гуморески як жанру.

 

"Людина , яка стала символом"

 В перший день нового року ми вшановуємо українського героя й провідника Степана Бандеру, який своїм життям довів, що боротися за Україну потрібно постійно, щодня і своїм життям доказав, що він є великим українцем. Про історичну постать С.Бандери розповідають матеріали книжково-ілюстративної виставки "Людина , яка стала символом", яка презентується у бібліотеці, пройшов перегляд документального фільму « Хто такий Степан Бандера і за що його вбили?Невідомі сторони українського націоналіста».  Література, представлена на книжковій виставці, висвітлює життєвий та героїчний шлях борця за волю і незалежність України, значення його політичної спадщини та ролі в національному і духовному відродженні Української держави, повагу і визнання українського народу, яскравий приклад високого служіння українській нації.